Резус-конфлікт при вагітності

Резус-конфлікт між матір’ю та плодом є о дним із ускладнень при вагітності. Цей конфлікт обумовлений тим, що організм резус негативної (Rh-) вагітної жінки відкидає позитивний резус (Rh+) ембріон за рахунок непорозуміння з боку імунної системи матері. Для того, щоб оцінити ризик розвитку резус-конфлікту та зрозуміти методи його профілактики, необхідно розібратися у тому, як працює наша імунна система, що таке група крові та як влаштований резус-фактор.

Імунна система – це головний захисник організму від вірусів, мікробів і навіть паразитів, що проникли в нього. Основний механізм її дії заснований на вмінні розпізнавати клітини: чужі і ті, що відносяться до організму, що оберігається. Для цього клітини нашого організму привчені сигналізувати про свій стан за допомогою спеціальних молекул, що знаходяться на поверхні клітини. Імунні клітини перевіряють, чи відповідає набір поверхневих молекул набору, властивому цьому конкретному організму. Якщо є якісь невідповідності, клітина визнається зараженою чи поламаною і знищується спеціальними агентами імунної системи. Фрагмент чужорідної молекули – антиген – надається особливим клітинам, які здатні «розробити» спеціальний білок-антитіло, що зв’язується зі своїм антигеном (тією самою невідповідною міткою на поверхні підозрілої клітини), де б він не знаходився, і вже безпосередньо сигналізує клітин імунної системи про атаку без етапів розпізнавання. Така реакція формуватиметься на будь-який білок, який у цьому організмі не синтезується, навіть якщо інші організми цього виду мають. Хорошим прикладом є резус-фактор, і в цій статті ми докладно розберемо цей аспект.

Коли в поліклініці ви здаєте аналіз на групу крові, в результаті ви отримуєте інформацію про вашу групу крові I, II, III, IV та статус резус-фактора. Однак це характеристики лише двох систем груп крові з більш ніж 30 відомих на сьогодні для людини, до того ж – неповні. Система групи крові ґрунтується на обмеженому списку генів та їх алельних станів та правилах взаємовиключення. Наприклад, в систему AB0 входять гени A1, A2, B, 0. Гени типу A1, A2, B кодують два різні ферменти, які сприяють формуванню двох різних антигенів на поверхні еритроцитів. У плазмі можуть бути два типи антитіл до цих антигенів – α і β. Так як α викликає імунну реакцію стосовно А-антигенів, то α і А не можуть бути одночасно в одному організмі – це правило взаємовиключення. Аналогічне правило існує для антигену B та антитіл β. Таким чином, існує всього 4 можливі варіанти групи крові системи AB0 ​​у людини: 0 (на мембрані еритроцитів немає ні антигену А, ні В, але в плазмі є антитіла α, β), A, B, AB. Відповідно, при переливанні крові слід стежити, щоб не змішувалися відповідні антигени з антитілами: А з α, а B з β.

Група крові системи резус (Rh0) складається з 54 антигенів, а резус-фактор – це лише один із них. Його виділяють за високе клінічне значення при пересадці органів, переливанні крові та ризик розвитку гемолітичної хвороби новонароджених при резус-конфлікті під час вагітності. Резус-фактор, він антиген D, формується в результаті взаємодії спеціального білка в мембрані еритроцитів з невеликими молекулами. Цей білок кодується геном RHD. Так званий негативний резус викликаний відсутністю цього гена: немає гена – отже немає білка, основи формування комплексу антигену D. Серед європейців приблизно 85% мають ген RHD і, відповідно, резус-позитивний фенотип. При цьому 50% несуть лише одну копію гена RHD, а 35% дві. Ці дані дозволяють оцінити, що приблизно 9% вагітностей можуть проходити в умовах коли мати Rh-, а плід – Rh +. На відміну від системи AB0 ​​в нормі в Rh-організмі немає антитіл, що постійно циркулюють у крові, викликають неправильну реакцію імунної системи на Rh+ клітини. Тому для формування реакції резус-негативного організму на клітини з антигеном D необхідна імунізація, тобто первинна реакція розпізнавання чужого антигену, передачі інформації спеціальній клітині, що формує антитіло, та синтез цього антитіла. Таким чином виходить, що хоча антиген D є складовою імунної системи в нормі, імунна система людей без гена RHD з цим антигеном не знайома. При знайомстві вона не визнає його за свого, тому що в її списку, з яким вона звіряється під час перевірки клітин щодо «свій-чужий» такого антигену просто нема. Розпізнавання клітин Rh+ як «чужих» викликає імунну реакцію за допомогою синтезу антитіл. Саме цей процес називається імунізацією: тепер Rh-організм знає антиген D, цей антиген стоїть у нього в списку шкідливих (усі «чужі» за замовчуванням розпізнаються як небезпечні) і для нього готова специфічна зброя – спеціальні антитіла. Чим частіше в організм проникатимуть Rh+ клітини, тим більше антитіл проти них циркулюватиме в крові Rh- організму. Первинна імунізація може статися за різними сценаріями, у тому числі при переливанні крові та при вагітності резус-негативної жінки резус-позитивним плодом.