Алергічний висип у дитини

Алергічний висип у дитини, згідно зі статистичними даними, відноситься до найпоширеніших причин візиту до педіатра. Це зумовлено ще неповним формуванням імунного захисту, внаслідок чого він реагує на проникнення в організм алергенів появою висипів.

Найчастіше імунітет дитини сприймає як провокуючий фактор:

• лікарські засоби (антибіотики, вітаміни, НПЗЗ, рентгенконтрастні препарати);
• харчові продукти, що найбільш характерно для немовлят (молочні продукти, фрукти, морепродукти, мед, яйця, горіхи);
• температурні перепади (сонце, холод);
• хімічні чинники (засоби гігієни, порошок)

Також варто зауважити, що провокатором вважається пил, шерсть, пилок. Алергічна висипка у дітей проявляється в декількох формах.

• Кропив’янка, коли реєструються безліч дрібних пухирів, що нагадують опіки кропивою. Вони викликають свербіж, але зникають вже за добу.
• Дерматит характеризується висипаннями лише у місцях контакту з провокуючим чинником. У цьому шкіра набрякла, гиперемированная, і натомість якої формується міхур. Після його руйнування залишається хворобливе ерозивне вогнище.
• Екзема виглядає як шорсткі плями блідо-рожевого забарвлення, які з часом набувають бордового забарвлення.
• Нейродерміт проявляється висипаннями в області потилиці, шиї, геніталій, суглобових згинів (коліни, лікті). Висипні елементи світло-рожевого кольору провокують появу сверблячки.

Різновид висипань у малюків

Імунна відповідь у дітей проявляється гостро чи розвивається протягом кількох днів. Висипання на тілі у дитини характеризується такими ознаками:

• почервоніння, набряклість ділянок шкіри;
• дрібні папули;
• сверблячі відчуття;
• психоемоційна лабільність (плаксивість, дратівливість);
• ерозії після порушення цілісності папул;
• висипання на обличчі у дитини, сідницях, ликах ніг найчастіше свідчить про харчовий алерген, який надійшов у кровоносне русло.

При гострій формі спостерігаються бульбашки, рідше великі пухирі, неяскравого рожевого відтінку, що локалізуються переважно на верхній половині тіла, у великих складках (пахвинних). Примхливість дитини обумовлена ​​свербінням, поганим сном. Також погіршується апетит, спостерігаються диспепсичні розлади (нудота, діарея, кольки, метеоризм). Щодо хронічного перебігу, то для нього характерне збереження клінічних ознак протягом 4-6 тижнів.

Діагностичний підхід, лікування

З появою висипних елементів на шкірі необхідно звернутися до педіатра, проте часто потрібний додатковий огляд алерголога, дерматолога. Відмінною особливістю алергії від інфекційних шкірних проявів є відсутність гіпертермії. Діагностика включає:

• опитування скарг, аналіз особливостей появи, розвитку симптомів;
• пошук причин;
• лабораторне дослідження імуноглобулінів Е;
• шкірні тести через 2 місяці після одужання (для виявлення алергену).

Алергічні висипання вимагають застосування таких лікувальних заходів:

• заборона контакту з провокатором (скасування лікарського засобу, передбачуваних продуктів);
• антигістамінні препарати (Лоратадін);
• гормональні ліки;
• ентеросорбенти (Атоксіл).

Обов’язковою вимогою вважається дотримання дієтичного раціону. Для місцевого впливу рекомендується Бепантен, Феністіл. Вони пом’якшують шкірні покриви, усувають свербіж. У дитячій кімнаті необхідно проводити регулярне вологе прибирання, провітрювати приміщення. Дітям слід щодня міняти білизну, використовувати гіпоалергенне гігієнічне приладдя, порошки. Навіть після одужання малюк перебуває на диспансерному обліку у алерголога.

Профілактика висипів у малюків

Профілактичні заходи щодо попередження висипу мають на увазі:

• письмовий облік додавання нових продуктів до раціону, раніше не використаного гігієнічного приладдя;
• використання гіпоалергенних косметичних, миючих засобів;
• виключення з харчування продуктів, що найбільше провокують алергію (шоколад, мед, яйця, молоко);
• відмова від пухнастих тварин;
• регулярне вологе прибирання, провітрювання приміщення.

Дотримуючись наведених рекомендацій, вдається знизити ризик розвитку алергічних реакцій у дітей. З появою перших елементів висипу слід найближчим часом звернутися до лікаря виявлення причини патологічного стану.